Дунайський біосферний заповідник

Для забезпечення охорони природних комплексів Придунайського регіону, відповідно до Указу Президента України від 10 серпня 1998 року № 861/98, на базі природного заповідника "Дунайські плавні" був створений Дунайський біосферний заповідник НАНУ. Рішенням Міжнародного координаційного комітету програми ЮНЕСКО "Людина і біосфера" від 9 грудня 1998 р заповідник включений до складу світової мережі біосферних резерватів у складі білатерального румунсько-українського біосферного резервату "Дельта Дунаю".
Загальна площа Дунайського біосферного заповідника - 50252,9 га.
Дунайський біосферний заповідник - місце проживання великої кількості рідкісних рослин і тварин з Червоної книги України та міжнародних червоних списків. У дельті Дунаю в Україні можна побачити суцільні стогектарні зарості білого латаття і поспостерігати за тим, як рибалять великі скупчення пеліканів.
Флора заповідника нараховує 1 557 видів рослин, з них 966, або 19.32% - вищих судинних рослин України. До Червоної книги України занесені 26 (білоцвіт літній, водяний горіх плаваючий, гвоздика бессарабская, меч-трава болотна, ковила дніпровська, сальвінія плаваюча, золотобороднік цикадових т.д.), а до Європейського червоного списку включено 10 видів.
На території заповідника налічується понад 800 видів комах. З них занесені в Червону книгу України: жук-самітник, красотел пахучий, бражник мертва голова, махаон, сколія-гігант, мурашиний лев -акантоклізіс і ін.
В акваторії заповідника зареєстровано 106 видів риб, з яких 24 види занесені до Червоної книги України (стерлядь, лосось дунайський, лосось чорноморський, осетер атлантичний, умбра, йорж смугастий, білуга та ін.), 7 - до Європейського Червоного списку. Цінними видами риб є осетрові та дунайський оселедець.
Серед земноводних найбільш численними є озерна і їстівна жаби, звичайна квакша і дунайський тритон, а серед плазунів - болотна черепаха і звичайний вуж. Зареєстровано 11 видів земноводних і 6 видів плазунів.
Виявлено 276 видів птахів (66% орнітофауни України). Заповідні плавні дали притулок для жовтої чаплі, великої і малої білих чапель, сірої та рудої чапель, квакви і ін. До Червоної книги включено 60 видів: баклан малий, орлан-білохвіст, колпиця, пелікан рожевий, каравайка, ходулочник і ін.
Працівниками Державтоінспекції зафіксовано 43 види ссавців, з них в Червону книгу України - 19: видра, кіт лісовий, тюлень-чернець, дельфіни-белобочка, афаліна і морська свиня і т.д .. Для деяких з них - таких як норка європейська і лісовий кіт дунайські дельтові угіддя дуже важливі для їх виживання в європейському масштабі.
Культурна цінність території Дунайського біосферного заповідника визначається історією природокористування в дельті. Місто Вилкове - своєрідна столиця української частини дельти Дунаю. Більше двох з половиною століть налічує його багата і самобутня культура. Місцеве населення не тільки зберегло традиції і звичаї, своєрідний діалект і релігійні погляди, а й стало невід'ємною частиною природного середовища.Територія ДБЗ відноситься до геосистемам первинної та вторинної дельти Дунаю і розташована в північно-східній частині дунайської дельти в межах України на схід від м Кілія і на південь від озера Сасик. На сході ДБЗ межує з Чорним морем, а на півдні - з українсько-румунським кордоном. У складі ДБЗ вторинна Кілійська дельта, Жебріянська гряда, Стенцівсько-Жебріянські плавні, острів Єрмаков, верхів'ї оз. Сасик і Джантшейській лиман. По периметру дельтовой території заповідника розташовані місто Вилкове і села: Приморське, Десантне, Мирне, Шевченкове, Ліски. Близько Татарбунарського ділянки - с.м.т. Татарбунари, села Борисівка, Трапівка і Лиман. Найбільшими населеними пунктами є міста Кілія, Татарбунари та Вилкове. Адміністрація ДБЗ розташована за адресою: м Вилкове, Кілійського району, Одеської області, вул. Татарбунарського повстання 132 А, 68355.